Напрям підготовки 6.040204 «Прикладна фізика»
Узагальненим об’єктом діяльності бакалавра з прикладної фізики є дослідження фізичних явищ і процесів; розробка технологій мікро- і наноелектроніки; розробка фізичних принципів приладобудування та екологічного моніторингу.
Студенти отримують необхідні знання та вміння для:
- проведення науково-дослідницької діяльності, яка включає розуміння і знання відомих фізичних властивостей об’єкта дослідження та фізико-хімічних явищ в технологічних процесах.
- розроблення та використання експериментальних установок, розуміння функціонування основних електротехнічних та електронних пристроїв, систем автоматики, проведення метрологічного контролю та тестування.
- визначення основних параметрів і характеристик досліджуваних явищ і процесів, зауваження і виділення функціональних взаємозалежностей між параметрами і фізичними характеристиками об’єкта наукового дослідження.
- написання та відлагодження програм з використанням поширених мов програмування, застосування прикладних математичних пакетів для моделювання та аналізу об’єктів дослідження.
- побудови технологічних процесів, їхню послідовність та параметри режимів, визначення необхідного технологічного устаткування, необхідного для реалізації процесу.
- удосконалення існуючих технологічних процесів, впровадження нових енерго- і ресурсозберігаючих технологій.
Загальний обсяг навчальної програми — 240 кредитів ЄКТС, в т.ч.: модулі соціально-гуманітарного блоку — 28 кредитів, модулі фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки — 98 кредитів, модулі професійної та практичної підготовки — 114 кредитів.
- Знання з предметної області:
- фізичної природи явищ оточуючого світу, фізичних властивостей речовин у різних агрегатних станах, вплив зовнішнього середовища на процеси та стан складних систем;
- теоретичного опису властивостей та процесів, які відбуваються у речовині, побудови адекватних моделей та прогнозування поведінки різних фізичних об’єктів;
- теоретичних та практичних аспектів основних технологічних способів одержання та оброблення речовин для забезпечення потрібних властивостей матеріалів і виробів;
- основних мов програмування, чисельних методів для розв’язання задач науково-дослідницького та технологічного пошуку;
- методів, засобів програмного забезпечення комп’ютерного проектування, моделювання та розрахунку фізичних властивостей та технологічних процесів при одержанні, обробленні та модифікації матеріалів;
- економічної теорії та чинників, для обґрунтування економічної доцільності використання того чи іншого матеріалу, речовини, технологічного процесу з врахуванням енерго- та ресурсоощадних підходів;
- екологічних чинників для оцінювання шкідливих наслідків використання обраних технологій та матеріалів.
- Когнітивні уміння та навички з предметної області:
- спроможність використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички з фундаментальних дисциплін для науково-дослідницького та технологічного пошуку;
- спроможність застосовувати знання та набуті навички для розв’язання якісних та кількісних задач при виконанні науково-дослідницької тематики та в умовах реального виробництва;
- здатність обирати стандартні прилади, устаткування та матеріали для аналізу досліджуваних об’єктів;
- на основі фізичних законів і відомих фактів дати якісну фізичну інтерпретацію результатів експериментальних вимірювань;
- визначити місце досліджуваних явищ і фізичних об’єктів в системі знань даної області прикладної фізики, оцінювати їх наукову новизну
- розуміти і знати відомі технологічні підходи в галузі прикладної фізики, прогнозувати можливі наслідки їхнього застосування;
- здатність оцінювати, інтерпретувати вихідні дані для синтезу нових матеріалів та виробів, технологічних процесів;
- уміння оцінювати техніко-економічнi та екологічні наслідки використання тих чи інших речовин та матеріалів, технологічних засобів, які забезпечують необхідні показники якості;
- уміння створювати технологічну документацію згідно з вимогами діючих стандартів;
- навички вербального та письмового презентування практичних результатів.
- Практичні навички з предметної області:
- навички з організації роботи підрозділів виробництва.
- уміння проводити інформаційне забезпечення та складати ділову документацію;
- уміння працювати на сучасній комп’ютерній техніці та використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для проектування, моделювання та розрахунку основних фізичних властивостей досліджуваних об’єктів та технологічних режимів;
- уміння оцінювати механічні, технологічні, фізичні властивості, структуру та фазовий склад досліджуваних чи одержуваних речовин і матеріалів з використанням сучасних технічних засобів та методик (електронної мікроскопії, імпедансної спектроскопії, рентгеноструктурного аналізу, спектрофотометрії, тощо).
- уміння сформулювати основні вимоги до конструкційного забезпечення, сумісність активних і неактивних компонентів пристрою, умови хімічної та електрохімічної стійкості елементів корпусної бази, принципи компактування та герметизації, принципові схеми конструкційного вирішення, що забезпечують найвищу віддачу активної підсистеми пристрою;
- уміння використовувати діючі стандарти й нормативні документи у практичній діяльності;
- навички з експлуатації та обслуговування відповідного експериментально-дослідницького, технологічного обладнання та устаткування.
- Загальні уміння та навички:
- уміння користуватись першоджерелами наукових та культурних досягнень світової цивілізації;
- уміння враховувати основні економічні закони, екологічні принципи та застосовувати елементи соціокультурної компетенції;
- уміння засвоювати нові знання, прогресивні технології та інновації;
- уміння враховувати процеси соціально-політичної історії України, правові засади та етичні норми у виробничій та соціальній діяльності;
- уміння створювати продуктивні соціально—економічні відносини між членами трудового колективу на правовій основі і демократичних принципах;
- обчислювальні навички;
- навички усного та письмового спілкування державною мовою та хоча б однією із поширених європейських мов;
- навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах;
- уміння організації власної діяльності та ефективного управління часом;
- уміння організувати здоровий спосіб життя, фізичне самовдосконалення.
Професійна діяльність бакалаврів за освітньо-професійним напрямом «Прикладна фізика» визначається використанням набутих знань та умінь в галузі сучасних мікро- та нанотехнологій, синтезу та модифікації нових матеріалів, розробці енерго- та ресурсоощадних, екологічних технологічних процесів, здійснення маркетингової діяльності, виконання функцій керівників та організаторів виробництва.
Сферою діяльності бакалаврів з прикладної фізики є науково-дослідні установи, підприємства машинобудівної, приладобудівної, автомобільної, аерокосмічної, легкої промисловості, металургії, енергетики, будівництва, а також навчальні заклади різних рівнів акредитації. Вони здатні здійснювати професійну діяльність на посадах: технік-лаборант (фізичні і хімічні дослідження), інженер з програмного забезпечення комп’ютерів, а також молодшого інженерно-технічного персоналу у науково-дослідних академічних та галузевих інститутах і лабораторіях, дослідно-конструкторських бюро і заводських лабораторіях, в науково-виробничих об’єднаннях і на виробництві.
Професійний профіль — фахівець з прикладної фізики:
- здійснює фундаментальні дослідження: експериментальні або теоретичні дослідження, спрямовані на одержання нових знань;
- здійснює прикладні дослідження: роботи спрямовані на одержання нових знань з метою їх практичного використання для розроблення технічних нововведень;
- проводить експериментальні розробки: систематична діяльність, що використовує одержані знання і практичний досвід для створення нових матеріалів, продуктів, апаратури тощо;
- виконує оброблення даних з використанням програмного забезпечення клієнта чи власного програмного забезпечення.