В’яжучі речовини

Код модуля: 
АШ_6017_С01
Тип модуля: 
обов’язковий
Семестр: 
П'ятий
Обсяг модуля: 
Загальна кількість годин — 144 год., у тому числі: аудиторні заняття — 64 год., (лекції — 32 год., лабораторні заняття — 32 год.); 4 кредити ЕСТS.
Лектори: 
д. т. н., професор Соболь Х. С.
Результати навчання: 
Надання студентам фундаментальних знань з найважливіших властивостей в’яжучих матеріалів, як компонентів бетону і залізобетону та технології їх виготовлення.
Спосіб навчання (аудиторне, дистанційне навчання): 
аудиторне
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: 
  • Хімія,
  • Фізична хімія та хімія силікатів,
  • Обладнання для технологічного забезпечення виробництва.
Зміст навчального модуля: 
Повітряні в’яжучі речовини, їх властивості, особливості одержання і застосування. Використання відпадків і супутніх продуктів для виробництва в’яжучих речовин. Гіпсові та ангідритові в’яжучі речовини. Виробництво, властивості, застосування. Механізм дії додатків на процеси гідратації і тверднення. Технологія виробництва та властивості вапна. Фізико-хімічні основи процесу гасіння та тверднення вапна. Силікатні бетони автоклавного тверднення на основі гашеного і негашеного вапна. Магнезіальні в’яжучі. Основи технології одержання та будівельні властивості каустичного магнезиту і каустичного доломіту. Гідравлічне вапно. Основи технології виробництва портландцементу. Процеси гідратації і тверднення, структуроутворення і фазоутворення. Корозія цементного каменю. Різновиди портландцементу, їх будівельні властивості і області застосування. Активні мінеральні додатки і пуцоланові цементи. Пуцолановий портландцемент. Вапняно-пуцоланові портландцементи. Властивості вапняно-пуцоланового цементу та особливості його застосування у виробництві будівельних виробів. Шлаки та шлакові в’яжучі. Особливості їх застосування у виробництві в’яжучих і виробів. Шлакопортландцемент. Виробництво, тверднення, будівельні властивості. Застосування шлакопортландцементу при виробництві будівельних виробів і конструкцій. Шлаколужні в’яжучі. Будівельно-технічні властивості шлаколужних в’яжучих та їх раціональне застосування в технології будівельних виробів і конструкцій. Глиноземистий цемент. Хімічний і мінералогічний склад, способи виробництва. Гідратація і тверднення глиноземистого цементу. Будівельно-технічні властивості та застосування. Органічні в’яжучі речовини. Класифікація. Бітуми. Дьогті: сирий, відігнаний, складений. Способи отримання, властивості і області застосування. Тверднення бітумів і дьогтів.
Рекомендована література: 
  1. Пащенко О. О., Сербін В. П., Старчевська О. О. В’яжучі матеріали. — К.: Вища школа, 1995.
  2. Будівельні матеріали. — Під ред. П. В. Кривенка. — К.: Вища школа, 1993.
  3. Волженский А. В., Буров Ю. С., Колокольников В. С. Минеральные вяжущие вещества. — М.: Стройиздат, 1979.
  4. В. А.Воробйов, А. Андрианов. Технология полимеров. — М.: ВШ, 1980.
  5. Сулименко Л. М. Технология минеральных вяжущих материалов и изделий на их основе. — М.: Высш. шк., 2000. — 303 с.
  6. Теория цемента / А. А. Пащенко, Е. А. Мясникова, М. А. Саницкий и др. / Под ред. А. А. Пащенко. — К.: Будівельник, 1991. — 169 с.
  7. Афанасьев Н. Ф., Целуйко М. К. Добавки в бетоны и растворы. — К.: Будівельник, 1989. — 128 с.
  8. Журнали «Будівництво України», «Будівельні матеріали та вироби», «Цемент» , «Строительные материалы и изделия», «Строительные материалы и оборудование ХХІ века».
Форми та методи навчання: 
лекції, практичні заняття, самостійна робота
Методи і критерії оцінювання: 
  • Поточний контроль лабораторні заняття — 30 балів, контрольна робота — 70 балів.
  • Підсумковий контроль проводиться у формі письмового заліку.
Мова навчання: 
українська