Теорія та практика комунікації

Код модуля: 
МІ_6014_С01
Тип модуля: 
обов’язковий
Семестр: 
Другий
Обсяг модуля: 
загальна кількість годин — 144 (кредитів ЄКТС —4 ) аудиторні години — 64 (лекції — 32, лабораторні— 32)
Лектори: 
доц., к.і.н. Малик Ірина Романівна
Результати навчання: 
У результаті вивчення модуля студент повинен: Знати
  • що таке комунікація;
  • які функції виконує комунікація;
  • які є види комунікації;
  • які засоби застосовуються в комунікації;
  • етапи комунікаційного процесу;
  • в чому полягає роль комунікатора та комунікантів в процесі комунікації;
  • що таке масова комунікація;
  • в чому полягають зв’язки з громадськістю;
  • які вимоги існують до ведення комунікативної кампанії;
  • що таке кризова комунікація;
  • яку роль виконує комунікація в системі національної безпеки;
  • що таке інформаційна війна.
Вміти:
  • застовувати методи вивчення комунікації;
  • аналізувати проблеми розвитку комунікації;
  • розрізняти типи комунікації;
  • давати характеристику складовим комунікативного процесу;
  • визначити фактори ефективності комунікації;
  • аналізувати сучасні міжнародні комунікації
Спосіб навчання (аудиторне, дистанційне навчання): 
аудиторне
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: 
  • Міжнародна інформація
  • Основи міжнародних інформаційних відносин
  • Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
Зміст навчального модуля: 
Комунікація як об’єкт дослідження. Функції та методи комунікації. Генеза комунікації. Основні парадигми соціальної комунікації. Типи, форми, види та моделі комунікації. Масова комунікація. Зв’язки з громадськістю. Кризові комунікації. Теорія переговорів. Міжнародні комунікації. Інформаційні війни.
Рекомендована література: 
  1. Ворожейкин Й. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология: Учебник. — Москва: ИНФРА-НОРМА, 2004.
  2. Головатий М. Ф. Політична психологія. — Київ: МАУП, 2001.
  3. Кашлев Ю., Галумов Э. Информация и PR в международных отношениях. — Москва: Известия, 2003.
  4. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз — средство социальной коммуникации (Теория и практика). — Киев: Дакор, 2002.
  5. Основы теории комуникации: Учебник / Под ред. проф. М. А. Василика. — Москва: Гардарики, 2005.
  6. Папікян А. Л. Соціальна інформація і комунікація (навчально-методичний посібник). — Львів: ВІ НУ «Львівська політехніка», 2003.
  7. Почепцов Г. Г. Элементы теории коммуникации. — Ровно: ППФ «Волинські обереги», 1999.
  8. Почепцов Г.Г. Имиджелогия. — Москва.: «Рефл-бук»; Киев: "Ваклер«.- 2001.
  9. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навчальний посібник. — Київ: Знання, 2006.
  10. Почепцов Г. Г. Семиотика. — Москва: «Рефл-бук»; Киев: «Ваклер», 2002.
  11. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. — Москва: «Рефл-бук», Киев: «Ваклер», 2003.
  12. Юзвишин И. И. Основы информациологии: Учебник. — Москва: Международное издательство «Информациология», «Высшая школа», 2000.
  13. Яковлев И. П. Ключи к общению. Основы теории коммуникации. — Санкт-Петербург: «Авалон», «Азбука-классика», 2006.
Форми та методи навчання: 
лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
Методи і критерії оцінювання: 
  • Поточний контроль (30%): практика на лабораторних заняттях, виконання домашніх завдань.
  • Підсумковий контроль (70%, іспит).
Мова навчання: 
українська