Соціологія та психологія девіантної поведінки

Код модуля: 
СР_6023_С01
Тип модуля: 
обов’язковий
Семестр: 
Шостий
Обсяг модуля: 
Загальна кількість годин — 90, кредитів ЄКТС — 3, аудиторних годин — 48 год., самостійна робота — 42 год., лекції — 32 год., практичні заняття — 16 год.
Лектори: 
асистент Проскура В. В.
Результати навчання: 
Знати:
  • зміст поняття «девіантна поведінка»;
  • форми прояву девіантної поведінки;
  • чинники виникнення девіацій у поведінці особистості;
  • вікові і ґендерні особливості прояву девіантної поведінки особистості;
  • принципи, стадії, методи психологічної діагностики девіантної поведінки та її чинників;
  • особливості діяльності щодо профілактики девіацій у поведінці особистості;
  • особливості діяльності щодо корекції девіантної поведінки особистості.
Уміти:
  • виявляти важливість передумов для формування сучасної соціальної роботи;
  • виявляти складові систем соціального захисту;
  • виявляти зміст і види девіантної поведінки особистості;
  • визначати чинники, що сприяють відхиленням у поведінці особистості;
  • визначати напрямки діяльності щодо профілактики та корекції девіантної поведінки.
Спосіб навчання (аудиторне, дистанційне навчання): 
аудиторне
Зміст навчального модуля: 
Зміст та форми девіантної поведінки. Чинники девіантної поведінки особистості. Девіантна поведінка: структура, процеси подолання девіацій. Соціальні протиріччя як причини девіантної поведінки. Механізми поведінки, що відхиляється від норми. Еволюція поглядів щодо змісту і принципів впливу на девіантну особистість. Види девіантної поведінки. Проблема виправлення девіантної поведінки. Психологічні умови профілактики і корекції девіантної поведінки.
Рекомендована література: 
  1. Бардиер Г. Интолерантность и девиантное поведение. — СПб., 2003. — 41 с.
  2. Бондарчук О. І. Психологія девіантної поведінки. — К.: МАУП, 2006.
  3. Гилинский Я. И. Социология девиантного поведения как специальная социологическая теория // Социол. исслед. — 1991. — № 4.
  4. Громов И., Мацкевич А., Семенов В. Западная теоретическая социология. — СПб., 1996. — 287 с.
  5. Зимбардо Ф. Социальное влияние. — СПб.: Питер, 2000. — 448 с.
  6. Змановская Е. В. Девиантология (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. — М.: Академия.
  7. Козубовська І. В., Товканець Г. В. Соціальна профілактика девіантної поведінки: корекція відхилень у поведінці важковиховуваних дітей у процесі професійного педагогічного спілкування. — Ужгород: Патент, 1998. — 195 с.
  8. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения. — М.: ТЦСфера, 2003. — 160 с.
  9. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії. — К.: МАУП, 2004.
  10. Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социология преступности. — М.: Прогресс, 1966.
  11. Протасова Н. И. Психологическая диагностика девиантного поведения несовершеннолетних: Метод. рекомендации. — Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. — 26 с.
  12. Пихтіна Н. П., Новгородський Р. Г. Профілактика та соціально-педагогічна робота з дітьми девіантної поведінки: навч.-метод. посіб. / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. — Ніжин, 2007. — 239 с.
  13. Рущенко І. П. Соціологія злочинності: Монографія. — Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001.
Форми та методи навчання: 
лабораторні заняття, самостійна робота
Методи і критерії оцінювання: 
Прохідним балом є не менше 50%. Студенти отримують кінцеву оцінку на основі наступних складових:
  • Письмова робота (групова): «Аналіз виду девіантної поведінки» — 15 балів.
  • Групова презентація — 15 балів.
  • Контрольний захід — 60 балів.
  • Активна участь у дискусіях, групових та індивідуальних завданнях на парах — 10 балів.
Мова навчання: 
українська