Опір матеріалів

Код модуля: 
ОМ_6006_С01
Тип модуля: 
обов’язковий
Семестр: 
Третій
Обсяг модуля: 
288 год. (64 год. лек., 32 год. лаб., 32 год. практ., 8 кредитів)
Лектори: 
професор, доктор технічних наук Білобран Б. С.
Результати навчання: 
Мета викладання дисципліни полягає у вивченні основ механіки деформівного твердого тіла стосовно оцінки міцності матеріалів у відповідності до характеру їх руйнування, жорсткості та стійкості елементів конструкцій; енергетичних методів механіки пружних систем стосовно розрахунку на міцність і жорсткість стрижневих елементів конструкцій при статичних та динамічних навантаженнях; проблем міцності матеріалів при циклічних напруженнях; основ теорії пружності та пластичності стосовно розрахунку стрижнів, пластин і оболонок, а також у підготовці студентів до вивчення базових професійно-орієнтованих дисциплін. В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати: елементи теорії напруженого і деформованого стану; фізичний взаємозв’язок напружень і деформацій; теорії міцності; умови міцності при простих та складних видах деформування стрижневих елементів конструкцій в умовах статичних навантажень; енергетичні методи механіки пружних стрижневих систем; особливості деформування стрижневих конструкцій від дії динамічних і ударних навантажень та методи розрахунку таких конструкцій; механізми руйнування матеріалів при повторно-змінних напруженнях. Підготовлений фахівець повинен вміти: будувати розрахункові моделі реальних об’єктів, оцінювати вплив механічних властивостей матеріалів на їх міцність; добирати теорії міцності для пояснення механізму руйнування матеріалів та виконувати розрахунки на міцність, жорсткість і стійкість стрижневих елементів конструкцій в умовах статичних навантажень; застосовувати енергетичні підходи до розрахунків на міцність і жорсткість стрижневих конструкцій; виконувати розрахунки стрижневих елементів при динамічних та ударних навантаженнях; оцінювати вплив втомного руйнування на міцність матеріалів; розв’язувати прикладні задачі теорії пружності з розрахунку пластинок та оболонок.
Спосіб навчання (аудиторне, дистанційне навчання): 
аудиторне
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: 
Попередні та супутні модулі:
  • з математики: алгебра, геометрія, тригонометрія, диференціальне та інтегральне числення, диференціальні рівняння;
  • з фізики: механіка;
  • з теоретичної механіки: статика, кінематика та динаміка матеріальної точки і абсолютно твердого тіла.
Зміст навчального модуля: 
Загальні положення, поняття та гіпотези опору матеріалів. Експериментальне вивчення пружних та механічних характеристик матеріалів. Основи теорії напруженого та деформованого стану в точці тіла. Фізичні рівняння механіки пружного деформування. Класичні та узагальнені теорії міцності. Побудова та розв’язання рівнянь напружено-деформованого стану прямого стрижня. Основи статичної міцності при простих та складних видах деформування прямих стрижнів. Поздовжній та поздовжньо-поперечний згин прямих стрижнів. Енергетичні методи в механіці пружних стрижневих систем. Методи розрахунку напружено-деформованого стану тонкостінних стрижнів. Особливості розрахунку стрижневих елементів на ударне та динамічне навантаження. Міцність матеріалів при циклічних напруженнях. Поняття про розрахунок стрижнів в умовах пружно-пластичного деформування.
Теоретичний матеріал опору матеріалів викладається на лекціях, а його засвоєння підкріплюється практичними і лабораторними заняттями, на яких студенти опановують методики розрахунку елементів конструкцій на міцність, жорсткість та стійкість при статичних і динамічних навантаженнях, а також проводять експериментальні дослідження механічних властивостей матеріалів і поведінки стрижнів і стрижневих систем у різноманітних випадках їх деформування.
Рекомендована література: 
Посацький С. Л. Опір матеріалів. — Львів: Видавництво Львівського університету, 1973. — 404 с.; Писаренко Г. С., Квітка О. Л., Уманський Е. С. Опір матеріалів. — К.: Вища школа, 1993. — 655 с.; Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт. — Львів, Львівська політехніка, 1998-2004.
Форми та методи навчання: 
лекції, практичні та лабораторні заняття, самостійна робота
Методи і критерії оцінювання: 
  • Поточний контроль (розрахунково-графічна робота, лабораторні роботи) — 30%;
  • підсумковим контроль (іспит) — 70%.
Мова навчання: 
українська