Диференційна психологія

Код модуля: 
ППСУ_6036_С01
Тип модуля: 
обов’язковий
Семестр: 
Шостий
Обсяг модуля: 
загальна кількість годин — 120 (кредитів ЄКТС —4 ); аудиторні години — 64 (лекції — 32, практ. — 32 ), сам. роб. — 56 год.
Лектори: 
ас. Захарко О.О.
Результати навчання: 
  • Знати предмет, завдання, методологічні, природничо-наукові засади диференційної психології як науки; основні теоретико-методичні основи диференційної психології як науки;
  • Знати історичні погляди на індивідуально-типологічні відмінності, школи, напрямки у вивченні цієї проблеми; психологічні, філософські, соціальні, педагогічні проблеми виникнення індивідуальних відмінностей;
  • Знати психодіагностичні методи визначення індивідуальних відмінностей;
  • Вміти застосовувати сучасні наукові методи і методики для визначення індивідуальних відмінностей психіки, діяльності та поведінки; класифікувати та визначати індивідуальні відмінності в емоційних проявах; кваліфіковано диференціювати індивідуальні відмінності в діяльності;
  • Вміти проводити прогнозування ефективності діяльності з врахуванням типологічних особливостей, проявів, властивостей нервової системи та темпераменту.
Спосіб навчання (аудиторне, дистанційне навчання): 
аудиторне
Зміст навчального модуля: 
Предмет, задачі та методи диференційної психології. Класифікація особистостей А.Ф.Лазурського. Типологічні моделі Е.Кречмера та У.Шелдона Типологічні моделі акцентуацій характеру та психопатій. Психоаналітична типологія характерів. Типологічна модель К.Г.Юнга. Індивідуальні відмінності вищої нервової діяльності та темпераменту. Індивідуальні відмінності у пізнавальних процесах та здібностях. Інші типології особистості.
Рекомендована література: 
  1. Адлер А. Теория и практика индивидуальной психологии. — М., 1993.
  2. Анастази А. Дифференциальная психология. — М., 2001.
  3. Айзенк Г. Проверти свои способности. — М., 1972.
  4. Голубева Э.А. Способности и индивидуальность. — М., 1993.
  5. Дружинин В.П. Психология общих способностей. — СПб., 1999.
  6. Ильин Е.П. Психология индивидуальный различий. — СПб., 2004. — 700с.
  7. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. — СПб., 2002.
  8. Лазурский А.Ф. Очерк науки о характерах — М: Наука, 1995.
  9. Леонгард К. Акцентуированные личности. — К., 1981.
  10. Машков В.Н. Методологические и эмпирические основания прикладной дифференциальной
Форми та методи навчання: 
лекції, практичні заняття, самостійна робота
Методи і критерії оцінювання: 
  • Поточний контроль на практичних заняттях (40%);
  • Модульний контроль ( 60%)
  • Підсумковий контроль (60 %, іспит)
Мова навчання: 
українська