Історія кафедри теплотехніки, теплових і атомних електричних станцій (ТТАЕ)


Кафедра ТТЕС була створена на базі кафедри «Механіка і теорія машин», якою керував з 1871 до 1892 рр. проф. Ян Франко. Від 1892 р. обов«язки завідувача кафедри виконував Тадуеш Фідлер. У 1985 р. кафедра поділилась на дві : «Механіка і теорія машин». Кафедру «теорія теплових машин» очолив проф.. Т.Фідлер і керував нею 35 років. Тож 1898 р. можна вважати роком створення теперішньої кафедри «Теплотехніка та теплові електричні станції».

Професор Таудеш Фідлер народився 1858 р. у м. Сянок, у 1876 р. був зарахований на хімічний факультет Львівської політехніки, де навчався два роки, а пізніше перевівся на механічний факультет, який закінчив за два роки. Після закінчення Львівської політехніки працював асистентом. Від 1883 р. — інженер-механік австрійського Військово-морського флоту. У 1892 р. був запрошений на посаду професора Львівської політехніки. У 1892 р. проф.. Т.Фідлером створено у Львівській політехніці науково-дослідну станцію механіки. У ці роки від викладав більшість курсів кафедри, зокрема «Термодинаміку», «Теорію газових двигунів». У 1909 р. під його керівництвом створена калориметрична лабораторія. У 1913р. професор Т. Фідлер був ініціатором будівництва механічного (нині 10-го навчального) корпусу. Під час першої світової війни ці роботи були припинені і закінчені тільки у 1925 р. У 1929 р. професор Т.Фідлер вийшов на пенсію, а завідувачем кафедри тимчасово став професор Роман Віткевич, який фактично керував кафедрою до 1934 р. На цей період припадає активна багатогранна діяльність проф. Р.Віткевича. Свою багату наукову творчість від почав працею «Тертя і механічна енергія кривошипного механізму». У 1929 р. з допомогою надзвичайно талановитого асистента кафедри доктора-інженера Адама Віцинського були збудовані два без шатунні агрегати, які викликали зацікавлення всього тодішнього наукового світу. Проф. Р.Віткевич народився 1886 р. у родині інженера-механіка, випускника Львівської політехніки, у 1906 р. закінчив Львівську політехніку з відзнакою. Протягом 1909-1911 рр. стажувався на підприємствах Європи. З 1915 р. — доктор науки.

У 1934 р. завідувачем кафедри стає проф. Станіслав Охендушко, який працював на цій посаді до 1941 р. Станіслав Охендушко народився 1898 р. в сім"ї вчителів. У 1917 р. був зарахований на юридичний факультет Львівського університету. Від 1918 до 1921 рр. служив у польській армії. У 1921-1928 рр. навчався на механічному факультеті Львівської політехніки. У 1928-1934 рр. — ад«юнкт кафедри «теорія теплових машин». У 1929-1930 рр. стажувався в Мюнхені на кафедрі "Термодинаміка«у Вільгельма Нусельта. У 1934 р. захистив докторську дисертацію і був призначений заступником завідувача кафедри «Теорія теплових машин» (1934-1937 рр.) Від 1937 до 1941 р. — зав. кафедри «Теорія теплових машин». Під час окупації (1941-1944 рр.) С. Охендушко організував технологічні курси для інженерів-теплотехніків. Від 1944 до 1046 р. працював професором у Львівській політехніці. У 1946 р. С. Охендушко переїхав до м. Глівіце (Польша), де організував кафедру «Теплові машини» при Шльонській політехніці.

Від 1941 до 1958 р. завідувачем кафедри працював професор Вільгельм Мозер, 1889 р. народження. З 1906 до 1911 р. В. Мозер навчався на механічному факультеті Львівської політехніки за спеціальністю «Будова теплових транспортних машин». З 1912 р. до 1926 р. працював у дирекції Львівської залізниці. З 1919 р. працював асистентом кафедри «Технологія металів» Львівської політехніки. Від 1922 р. очолив кафедру теплових транспортних машин. Протягом 1945-1958 рр. — завідувач кафедри «Теплоенергетика котлів і турбін». Проф. Мозер зробив чималий практичний внесок у розвиток парових машин.

Протягом 1958-1966 рр. завідувачем кафедри був канд. техн. наук, доц. Степан Ілліч Петренко, який розробляв теорію акумуляції тепла металом теплоенергетичного обладнання. Того часу кафедра називалась «Теплові електричні станції». Народився С.І.Петренко у 1895 р. у с. Низи Краснопільського району Сумської області у сім«ї селян. У 1924-130 рр. навчався у Харківському технологічному інституті. У 1930-1932 рр. — аспірант ХТІ. Після аспірантури С.І. Петренко працював у Харківському авіаційному інституті конструктором спецмашин. З 1939 до 1940 р. — ст. інженер Харківського турбогенераторного заводу і одночасно викладав в ХАІ курси загальної і спеціальної термодинаміки. У 1940 р. був обраний за конкурсом завідувачем кафедри Харківського інституту механізації сільського господарства. У 1946 р. С.І. Петренко присвоєно вчений ступінь кандидата технічних наук. З 1046 р. працював спочатку доцентом, а потім завідувачем кафедри «Теплові електричні станції» Львівської політехніки. Автор близько 70 наукових праць. У 1949-1952 рр. був деканом механічного факультету. З 1958 р. після смерті В.Ф.Мозера С.І. Петренко виконував обов«язки завідувача кафедри «Теплоенергетичні установки електростанцій».

Від 1966 до 1968р. завідувачем кафедри «Теплові електричні станції» працював Артем Григорович Прокопенко — тоді головний інженер Південного відділення ОРГРЕС. Протягом 1045-50 рр. він навчався у Львівській політехніці. Після її закінчення рік працював на кафедрі «Теплові електричні станції». З 1951 р. працював у Південному відділенні ОРГРЕС на посаді інженера, ст. інженера, бригадного інженера, головного інженера, директора. Протягом цих років займався питанням маневреності обладнання ТЕС, а саме розробкою і впровадженням раціональних режимів пусків з різних теплових станів. Колективом ОРГРЕС під його керівництвом були розроблені режими пусків і зупинок блоків на ковзних параметрам пари, а також режими роботи блоків на змінних навантаженнях.

Ці дослідження виконані для всіх типорозмірів блоків потужністю 100, 150, 300 і 800 МВт. За ініціативою А.Г. Прокопенка і за його безпосередньої участі організовані дослідження зі спалювання низькосортних палив та при пусках, випробовуваннях і налагодженні теплосилового обладнання ТЕС і АЕС. Проведені великі роботи із створення тренажерів, які базувались на обчислювальній техніці, а також роботи із захисту навколишнього середовища. За результатами досліджень опубліковано більше ніж 200 наукових робіт та зроблено 16 винаходів, а також багато рацпропозицій з великим економічним ефектом.

За ці роботи А.Г. Прокопенко нагороджений двома орденами, а також став лауреатом премії Ради Міністрів СРСР. У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1956-58 рр. А.Г. Прокопенко продовжив роботи проф.. Є Крушеля.

З 1968 р. до 1974 р. кафедру очолював канд. техн. наук, доц. Чабан Орест Йосифович. Він народився у 1931 р. в с. Долина біля м. Сянока (Бескиди, тепер у Польщі). У 1946 р. переселений в Україну, на Львівщину. Протягом 1948-53 рр. навчався у Львівській політехніці. Одержавши кваліфікацію інженера-теплотехніка, ц 1953-68 рр. працював у Південному відділенні ОРГРЕС, виконуючи налагодження та дослідження енергоустановок на різних електростанціях Радянського Союзу. Здійснював, зокрема, технічне керівництво пуском і введенням і експлуатацію першого енергоблока 150 МВт в Азербайджані, та перші черги Молдавської і Бурштинської ДРЕС з блоками 200 МВт. У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію, в якій відобразив результати експериментальних та розрахункових досліджень проміжних (неномінальних) режимів роботи котлів. У 1974-90 рр. працював доцентом тієї самої кафедри, а у 1990-96 р. р. — завідувачем об«єднаної кафедри «Теплотехніка і теплові електричні станції». У 1991 р. отримав диплом доктора технічних наук за результатами захисту дисертації на тему «Теоретичні основи розрахунків систем передачі тепла енергоустановок». У 1992 р. отримав вчене звання професра. Є членом Вченої ради Львівської політехніки та членом Фахової ради з енергетики Державної акредитаційної комісії України, членом Бюро Західного наукового центру Національної академії наук України. Наукові роботи спрямовані на математичне моделювання, дослідження й опрацювання стратегії розвитку територіальних енергетичних комплексів. Громадська діяльність зосереджена у науково-технічній Спілці енергетиків України.

З 1974 р. завідувачем кафедри стає канд. техн. наук, доц. Фатеєв Юрій Володимирович. Протягом 1952-1957 рр. навчався у Львівській політехніці. З 1957-1969 рр. — асистент, ст. викладач кафедри «Теплові енергетичні установки електростанцій». У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію, а з 1973 р. — плідно займався науковою роботою на тему «Дослідження динамічних процесів у пароперегрівниках». За результатами цих досліджень опубліковано понад 70 наукових статей та винаходів. Протягом 1971-1980 рр. — заст. декана теплотехнічного факультету. З 1974 р до 1988 р. — зав. каф. ТЕС.
З 1989 р. до 1990р. — завідувач кафедри докт. техн. наук, доц. Пеньков В.І,, який опрацював теорію та практику струминних течій.

З 1996 р. — завідувач кафедри докт. техн. наук, проф., заслужений діяч науки і техніки України Мисак Йосиф Степанович.

У 1972 р. Й. Мисак після закінчення Львівської політехніки був направлений в Південне відділення ОРГРЕС на посаду інженера, де пройшов усі сходинки інженерної діяльності. У 80-х роках Й. Мисак виконав великий комплекс експериментів з дослідження ефективної роботи теплоенергетичного устаткування енергоблоків 150-800 МВт. Під його керівництвом та при безпосередній участі розроблені та впроваджені ряд розробок на енергоблоках Лукомльскої, Запорізької, Трипільської Бурштинської, Смоленської, Молдавської ТЕС, Дорогобузької та Київської ТЕЦ.

Найбільш вагомими розробками необхідно вважати розширення регулювального діапазону енергоблоків 300-800 МВт з газомазутними котлами на ковзних параметрах, дослідження та впровадження режимів перевантажень енергоблоків, підвищення ефективності роботи регенеративних повітропідігрівників. На основі науково-експериментальних досліджень 1981 р. у Білоруському політехнічному інституті Й. Мисак захистив кандидатську дисертацію.

З 1982 до 1985 рр. Й. Мисак перебував у службовому закордонному відрядженні в Югославії, де брав участь у пускові і після пусковому налагодженні енергоблоку 300 МВт з котлом ТП-64. У той час Йосиф Степанович плідно працює з науковцями-енергетиками Югославії. Результатом наукової діяльності з підвищення ефективності роботи устаткування ТЕС Югославії став захист докторської дисертації у Белгородському університеті. У 1987 р. йому присвоєно вчене звання доктора технічних наук. У 1994 р. в НАН України захищає ще одну докторську дисертацію. З 1989 р. Й. Мисак працює на кафедрі «Теплотехніки та теплових електричних станцій» Львівської політехніки спочатку ст. викладачем, доцентом, професором, а з 1996 р — завідувачем кафедри. Багато уваги Й. Мисак приділяє популяризації проблем енергетики та екології, часто виступає на семінарах та конференціях з доповідями. Він опублікував близько 440 науково-технічних праць у вітчизняних та закордонних журналах, видав у співавторстві 13 книг, в тому числі 5 монографій, 70 навчально-методичних розробок, отримав більше 96 авторських свідоцтв СРСР на винаходи, та патентів України, значна частина яких впроваджена на ТЕС України, а також країн СНД.

Напрямок науково-дослідної роботи кафедри — підвищення ефективності і надійності теплоенергетичного і тепловикористовуючого обладнання. Для проведення цих робіт при кафедрі створені науково-дослідні лабораторії.

Лабораторія «Теоретичні основи теплотехніки, технічної термодинаміки і теплопередачі».

Наукові дослідження проводяться в таких напрямках :
  • приладобудування для потреб вимірювання теплофізичних властивостей; розроблено прилад для вимірювання коефіцієнтів теплопровідності речовин
  • розробка теплових лічильників;
  • розробка методик математичного моделювання теплових мереж та їх гідравлічний розрахунок з метою створення оптимальних умов експлуатації та дослідження можливостей об’єднання різних теплових мереж.
  • розробка методів вимірювання тепла, використаного індивідуальними споживачами в колективних системах опалювання.

Науково-навчальна лабораторія «Загальна енергетика».
Основні наукові напрями : опрацювання теоретичних основ енергетики, математичне моделювання і дослідження теплоенергетичних та загально енергетичних систем; методичні опрацювання основ стратегії розвитку територіальних енергетичних комплексів міст та регіонів.

Результати досліджень використані при формуванні нових навчальних дисциплін : «Загальна енергетика», "Математичне моделювання теплових об«єктів, «Інформаційно-аналітичні системи ТЕС та промислової теплоенергетики».

Науково-дослідна лабораторія «Нетрадиційна енергетика і енергоощадність».

У лабораторії виконують науково-дослідні роботи з проблем ефективного використання нових та нетрадиційних джерел енергії, акумулювання енергії, прямого перетворення теплоти в електроенергії., в яких активно беруть участь студенти кафедри, що має надзвичайно велике значення для майбуття України.

Особлива увага приділяється напрямкам досліджень, перспективним для розвитку зокрема Західного регіону України. Перспективи лабораторії — значні, оскільки в кадровому забезпеченні лабораторія спирається на кафедру «теплотехніка і ТЕС», а сама кафедра при цьому використовує значні науково-технічні зв’язки з енергетичною промисловістю Львова, області та інших регіонів.
В майбутньому передбачаються і контакти із зарубіжжям. оскільки діяльність даної лабораторії щодо вирішення екологічних проблем відповідає генеральному напрямку розвитку цивілізації у галузі енергетики.

У науково-дослідній роботі беруть участь студенти, які залучаються до найбільш перспективних напрямків наукових досліджень.

З метою підвищення якості навчального процесу і науково-дослідної роботи на кафедрі створений комп«ютерний клас.

При кафедрі функціонує аспірантура за спеціальністю «Технічна теплофізика та промислова теплоенергетика». За останні п’ять років захищено чотири кандидатські дисертації, та одна докторська.

Колективом кафедри за останні роки видано близько 300 навчально-методичних розробок, 5 монографій, 6 навчальних посібників, опубліковано понад 800 статей, отримано понад 60 авторських свідоцтв і патентів України на винаходи.