Історія кафедри електричних систем та мереж (ЕСМ)


Можна вважати, що витоки кафедри електричні системи та мережі (ЕСМ) лежать у 1891 році, коли у Львівській політехніці перший завідувач кафедри електротехніки професор Роман Дзєсьлєвські розпочав викладання електротехніки, у 1891/92 роках створив зразкову, сучасну на той час, лабораторію електротехніки й розпочав 1892-1893 навчальний рік доповіддю «Погляд на передачу сили електрикою», що було зовсім новою проблемою. У 1906 році була створена кафедра електротехнічних конструкцій. В подальшому поряд з іншими видатними вченими вагомий внесок у становлення Львівської електротехнічної школи зробив професор Габрієль Сокольницький — один з піонерів розвитку електроенергетики Західної України. У 1917-1918 роках він керував реконструкцією устав електричного освітлення Львова та переведенням всієї електричної мережі міста на трифазний струм. В 1921 році поряд зі згаданими існувала кафедра виробництва і розподілу електроенергії, очолювана професором Г.Сокольницьким, який за відносно короткий час виконав понад 30 проектів, переважно електростанцій, зокрема для Самбора, Дрогобича, Стрия, Кременця, Криниці, Коросно, Надвірної, Перемишля, Рівного, Ходорова, Жовкви, Рави-Руської й інших міст. У 1940 р. на базі електричного відділення Львівської політехніки створюється електротехнічний факультет (декан — професор Г.З. Сокольницький). У 1944 р. на електротехнічному факультеті (декан — професор К.Б. Карандєєв) організовано профільні кафедри: електричних вимірювань і приладів; електричних станцій, мереж і систем; електрообладнання промислових підприємств; електричних машин і апаратів; радіотехніки.

У 1956 р. електротехнічний факультет перейменували в енергетичний, а в 1978 р. — в електро-енергетичний, що відповідало змісту його діяльності. Факультет очолювали: д.т.н., професор Т.П. Губенко (1956-1959 рр.), к.т.н., доцент Г.І. Денисенко (1959-1962 рр.), д.т.н., професор Г.А. Генріх (1962-1976 рр.), к.т.н., доцент В.С. Сидоров (1976-1984 рр.), к.т.н., доцент О.С. Міняйло (1984-1991 рр.), к.т.н., доцент Г.М. Лисяк (1991-2001 рр.).

У 1961 році кафедру електричних станцій, мереж і систем, яку очолював Г.Сокольницький, реорганізували на дві — електричних станцій під його керівництвом і електричних мереж та систем, яку очолив доцент Г.Денисенко (з 1962 р. — д.т.н., професор). З часу заснування кафедра ЕСМ розташовувалася в головному корпусі Львівської політехніки, а в 1973 р. разом з факультетом перейшла в новий навчальний корпус № 5, де було створено ряд нових навчальних лабораторій. Завідувачі кафедри: професор Г.І. Денисенко (1962-1971 рр.), доцент В.С. Перхач (1971-1983 рр.), професор В.М. Стряпан (1983-1993 рр.), доцент Г.М. Лисяк з 1993 р.
Сокольницький Габрієль Зенонович Народився 1 лютого 1877 р. в с.Кошево Варшавської губернії. Закінчив у 1900 р. Дормштадський полі­тех­­ніч­ний інс­титут у Німеччині. З 1901 р. до 1903 р. — асистент кафедри загаль­ної електротехніки, з 1913 р. до 1921 р. — доцент Львівської полі­тех­нічної школи і тоді ж здобув звання професора. З 1921 року — професор і завідувач кафедри електричних пристроїв. З 1924 р. — декан факультету. У 1931 р. був обраний ректором. У 1931 р. був обраний дійсним членом Польської Академії технічних наук. Працював деканом електротехнічного факультету (1939-1941 рр.), очолював кафедру «Електричні станції, мережі та системи» (1940-1961 рр.). Публікації: понад 20 наукових праць. Під керівництвом захищено 6 кандидатських дисертацій. Помер 2 червня 1975 року. Похований на Брюховицькому цвинтарі під Львовом. Денисенко Григорій Іванович Народився 29 квітня 1919 р. в с.Ходо­рів Ржище­вського ра­йону Київської облас­ті. У 1948 р. закін­чив електро­технічний факультет Львівського полі­тех­­нічного інсти­туту (ЛПІ). Працював на кафедрі теоретичних основ електро­техніки. У 1953 р. перей­шов на кафедру «Еле­ктричні станції, мережі та системи». У 1954 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1956 р. присвоєно вчене звання доцента. З 1961 р. — завідувач кафедри ЕМС. У 1962 р. за­хистив докторську дисертацію. Вчене звання професора присвоєно в 1964 р. З 1963 р. до 1971 р.- ректор ЛПІ. Був обраний членом-кореспондентом АН України (1967 р.). Присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України, в 1985 р. — звання Героя Праці. Публікації: 3 монографії, 48 статей, 3 науково-популярні брошури, отримав 3 вторських свідоцтва. Під його керівництвом захищено 16 кандидатських дисертацій. Помер 24 травня 1998 року. Похований на Байковому цвинтарі м. Києва.
Перхач Володимир Степанович Народився 16 червня 1929 року в с.Мацьковичі. У 1952 р. закінчив електротехнічний факультет ЛПІ. З 1955 р. на науково-педагогічній праці в ЛПІ. 1955-1964 р.р. працював на кафедрі «Теоретична та загальна електротехніка» (ТЗЕ). За­хистив кандидатську дисертацію в 1964 р.. З 1964 р. — працював на кафедрі ЕМС. З 1971 р. до 1983 р. — завідувач кафедри ЕМС. В 1985 р. захищає докторську дисертацію. В 1986 р. присвоєно вчене звання професора. З 1986 р. до 1996 р. завіду­вач кафедри ТЗЕ. У 1991 р. обраний академіком Академії інженерних наук України, присвоєно почесне звання — Лауре­ата Державної премії України в га­лузі науки й техніки. Публікації: близько 260 науково-методичних праць, з них 12 монографій, підручників і посібників, короткий російсько-український словник. Під його керівництвом захищено 14 кандидатських дисертацій. Помер 12 листопада 2005 року. Похований на Янівському цвинтарі м. Львова. Стряпан Валентин Миколайович Народився 4 квітня 1938 року в м. Ленінграді. У 1960 році закінчив енергетичний факультет ЛПІ і був скерований на роботу в науково-дослідний відділ. Один рік стажувався в енергетичній компанії «Electricite de France» у Парижі. Кандидатську дисертацію захистив в 1971 р. З 1972 р. — доцент кафедри «Електропостачання». З 1972 р. до 1976 р. — викладач в Алжирському університеті. З 1976 р. — відповідальний секретар приймальної комісії ЛПІ. У червні 1978 р. призначений проректором ЛПІ, а з 1983 р. завідувач кафедри ЕМС. У 1989 році йому присвоєне вчене звання професора.Нагороджений знаком «За відмінні успіхи в роботі», Грамотою Президії Верховної Ради України. Публікації: 40 науково-методичних праць, з них 2 монографії та 1 навчальний посібник. Під його керівництвом захищено 3 кандидатські дисертації. 21 липня 1993 року раптово помер. Похований на Личаківському цвинтарі м. Львова.


У 2001 р. Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.10.2001 р., № 676, у Львівській політехніці створений навчально-науковий інститут енергетики та систем керування, до складу якого увійшли всі кафедри електроенергетичного, електромеханічного факультетів і дві кафедри теплотехнічного факультету. Інститут очолив директор — д.техн.н., професор О.Ю. Лозинський.

За 1961-2012 роки кафедра підготувала за різними формами навчання понад 3600 інженерів-електриків і понад 110 магістрів електротехніки, у тому числі 155 випускників одержали дипломи з відзнакою. Працівниками і випускниками кафедри захищено 7 докторських і понад 30 кандидатських дисертацій, видано понад 10 монографій, 50 підручників і навчальних посібників, опубліковано понад 600 наукових статей, зроблено понад 400 доповідей на конференціях і семінарах, отримано більше 100 патентів і авторських свідоцтв на винаходи. За цей же період багато випускників кафедри ЕСМ поповнили викладацький склад інших кафедр Львівської політехніки, досягли значних наукових і освітніх результатів та продовжують співпрацювати з рідною кафедрою.

Багато років плідно працювали на кафедрі: В. Єнін, Г. Гловацький, Ю. Кенс, Н. Букович, В. Сидоров, Б. Кінаш, О. Скрипник, Т. Шелепетень.
Єнін Віктор Тимофійович к.т.н., до­­­цент, працю­вав на кафедрі з 1955 до 1980 року. Публікації: понад 50 наукових праць та методичних розро­бок. Гловацький Георгій Гри­горович, к.т.н., доцент, пра­цю­вав на кафедрі з 1957 до 1998 року. Публіка­ції: 72 стат­ті, 14 автор­ських сві­доцтв, 1 па­тент, 29 методичних роз­робок. Нагород­жений медаллю «Ве­теран праці». Кенс Юрій Амброзійо­вич, к.т.н., доцент, пра­цював на кафедрі з 1959 до 2000 року. Публіка­ції: 112 статей, отримав 18 авторсь­ких свідоцтв СРСР, 1 патент Росії та 19 патентів України, 30 методичних розро­бок. Має відзнаку «Винахід­ник РСР». Букович Надія Василівна, к.т.н., доцент, працювала на кафедрі з 1960 до 2003 року. Публікації: 6 нав­чальних посібників, понад 40 ме­то­­дичних розробок, 29 публікацій нау­кового харак­теру.
Сидоров Володимир Сер­гійович, к.т.н., доцент, працю­вав на кафедрі з 1963 до 2003 року. Пуб­лікації: 59 статей, 13 навчальних по­сібників та 4 конспекти лекцій, 33 ме­тодичні розробки, нагородже­ний професійним знаком «За відмінні успіхи в роботі», Почес­ною Грамо­тою Державного універ­ситету «Львівська політехніка». Кінаш Богдан Михайлович, к.т.н., доцент, працю­вав на кафедрі з 1967 до 2004 року. Публі­ка­ції: 64 наукові праці, 4 навчальних по­сібника, 20 методичних розробок, короткий російсько-український словник, нагород­жений Почесною Грамотою Державного універси­тету «Львівська політехніка». Скрипник Олексій Іванович, д.т.н., доцент, працю­вав на кафедрі з 1970 до 2005 року. Публікації: 102 наукові праці, моно­графія, підруч­ник, 3 авто­р­ські свідоцтва, 20 мето­дичних розробок. Шелепетень Теодор Михай­лович, к.т.н., доцент, працював на кафедрі з 1973 до 2003 року. Публікації: 44 статті, 10 авторських свідоцтв та патентів, 3 навчальних посібника, 35 методичних розробок.

Сьогодні кафедра фахової підготовки «Електричні системи та мережі» (ЕСМ з 2003 р.) є основним навчальним, науково-дослідним підрозділом університету для проведення навчально-виховної і науково-дослідної діяльності та підготовки фахівців у галузі електроенергетики в частині, що охоплює електроенергетичні системи та мережі, автоматизацію керування ними та інформаційно-комп’ютерне забезпечення їх процесів і режимів. На кафедрі є науково-дослідна лабораторія НДЛ-49.

Педагогічну та наукову роботу на кафедрі веде досвідчений науково-педагогічний колектив. Серед 21 штатних викладачів кафедри: 3 доктори та 12 кандидатів технічних наук, у тому числі 2 професори та 7 доцентів, які забезпечують якісну підготовку бакалаврів за напрямом «Електротехніка та електротехнології» та спеціалістів і магістрів за спеціальностями «Електричні системи і мережі» (з 1961 р.) та «Системи управління виробництвом і розподілом електроенергії» (з 1971 р.). Кращі випускники кафедри проходять підготовку через аспірантуру за спеціальністю «Електричні станції, мережі і системи».